Прекрасний церковний гімн “Любов’ю щиро поділюсь” (1) навчає всіх нас, що Господь бажає, аби ми були єдиними і допомагали одне одному всім, чим нас благословив наш люблячий Небесний Батько. Коли ми це робимо, це допомагає нам краще дотримуватися храмових завітів, які ми уклали з Ним. Апостол Павло навчав: “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих” (2). Яке це благословення мати можливість підтримувати одне одного і бути єдиними у Христі! Разом ми можемо досягти набагато більше, ніж поодинці.
Бути єдиними у Христі — це вивчати Його слова разом у церкві. Ми всі різні, маємо різні дари, навички, життєвий досвід і походження. Попри ці відмінності нас може бути зміцнено, коли ми зосереджуємося на Спасителі та Його вченнях, коли разом вивчаємо Писання. Святий Дух працюватиме з кожним з нас індивідуально, якщо ми будемо відкриті до навчання і збагачення нашого духовного досвіду через спільне поклоніння Господу.
Бути єдиними у Христі — це ділитися своїми свідченнями і вивчати Писання разом удома в наших сім’ях. Діти мають повне право чути свідчення своїх батьків, якими вони можуть ділитися часто в неформальній і дружній обстановці. Їм потрібно знати, що їхні батьки знають, що Спаситель живий і що Він веде Свою Церкву. Подружжя заслуговують на те, щоб часто чути свідчення і зміцнювати віру одне одного. Пророк Нефій навчав: “І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (3).
Бути єдиними у Христі — це ставитися одне до одного так, як це робив Спаситель. З Писань ми дізнаємося, що кожного разу, коли ми допомагаємо комусь наблизитися до Спасителя, тим самим ми самі стаємо ближчими до Нього. Завдяки нашим зусиллям у служінні, коли ми йдемо і допомагаємо комусь, або коли ми молимося Небесному Батьку за когось особисто або разом із сім’єю вдома, ми будемо благословенні Духом, ми станемо ближчими до Спасителя і ближчими одне до одного як Його сини і дочки. Нефій дав нам чудовий урок про те, як ми можемо підтримувати одне одного, навіть коли ми на відстані, але все ще турбуємося про духовне і фізичне благополуччя одне одного. Він сказав таке: “Бо я молюся постійно за них удень, і мої очі зволожують мою подушку вночі через них; і я волаю до мого Бога з вірою, і я знаю, що Він почує моє волання” (4). Небесний Батько любить тих, хто допомагає Його дітям, і благословить їх ще більшими можливостями піклуватися про когось.
Ми стаємо єдиними у Христі, якщо відвідуємо церкву і приймаємо причастя в неділю, якщо ділимося свідченням про Спасителя і Його відновлену євангелію, а також якщо приходимо до храму, щоб брати участь у храмових обрядах і служити одне одному. Ми будемо єдиними у Христі, якщо будемо “думати целестіально” одне про одного, намагаючись бачити найкраще в кожній людині та знаючи, що Господь може допомогти кожному прийти до Нього і змінитися, якщо людина бажає відчути цю могутню зміну.
-
Гімни Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, №128, “Любов’ю щиро поділюсь”
-
2 Коринтянам 1:3–4
-
2 Нефій 25:26
-
2 Нефій 33:3