18-19 вересня 2009 року в Об’єднаному приході Донецької місії відбувався День відкритих дверей. Підготовка почалася задовго до події. Складання програми, розподіл обов’язків, друк запрошень, пошук гостей – це невеличка частина того, що необхідно було зробити для досягнення цілі.
В четвер, 17 вересня 2009 року, члени приходу зібралися разом, щоб зробити останні приготування. Цей вечір підготовки був дуже насиченим і пройшов під девізом: «Організуйте себе; приготуйте кожну потрібну річ; і встановіть дім, саме дім молитви, дім посту, дім віри, дім навчання і дім слави, дім порядку, дім Бога» (Учення та Завіти 88:119). Представники кворуму Мелхиседекового священства, Товариства допомоги, Товариства молодих чоловіків, Товариства молодих жінок, Початкового товариства, Недільної школи, Системи церковної освіти, Центру сімейної історії, місіонерської та гуманітарної діяльності прикрашали кімнати, готуючись представити роботу товариств. Усі були схвильовані, ніби готувалися до серйозного екзамену. Певною мірою, день відкритих дверей і є екзаменом для нас, представників Господа в нашому районі. Адже наша поведінка, наш зовнішній вигляд – це не що інше, як обличчя Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів там, де ми живемо. И попри всі труднощі з підготовкою плакатів, велику кількість ідей та їхнє емоційне обговорення кожен відчував допомогу Бога й радість від спільного служіння.
Упродовж наступних двох днів прихожани вітали гостей і ділилися знаннями про роботу Господа в останньому розподілі. До програми заходу входило наступне: тур по приміщенню приходу, виставка робіт прихожан, ляльковий театр і невеличке пригощання. Головна мета проведення дня відкритих дверей – сформувати думку громадськості про діяльність Церкви і про її основні віровчення. Упродовж усього заходу гості із зацікавленістю розглядали великі родоводи у вигляді сімейного дерева, фотографії церковних заходів, церковні журнали та брошури, виступ лялькового театру. Жоден з гостей не пожалкував, що прийшов на день відкритих дверей. «А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17).
Члени Церкви з величезною радістю присвячували себе роботі Господа у ці дні. Радість служіння і неперервний вплив Святого Духа відчувалися у серці й відбивалися на обличчях.
Перш ніж піти, гості мали можливість поділитися своїми враженнями. Перечитуючи їх теплі відгуки ще раз можна було переконатися, що Дух Господа впливає на тих, хто шукає живу воду. Робота Бога просувається вперед, кожен з нас може стати знаряддям у Його руках: «І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, - і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвій 5:15-16).