Я часто подумки повторюю слова Нефія, наведені на початку Книги Мормона, і застосовую їх особисто до себе. “Я, [Джеймс], був народжений від порядних батьків”.[1] Вони нагадують мені про благословення, які я маю завдяки моїм винятковим батькам, Джеймсу Уілсону та Джудіт Евелін Мак-Конкі.
Останнім часом, роздумуючи про благословення, отримані від моїх батьків, я мовчки доповнював слова із вступного вірша Нефія його наступними чотирма словами: “Отже, мене було навчено”[2].
Чому Нефій відчував, що був благословенний “порядними” батьками? Тому що Легій і Сарія навчали його про те, звідки він прийшов, як долати життєві випробування, а також про Божу мудрість та любов.[3] Почуття вдячності Нефія за все, чим ділилися його батьки, спонукало його “скла[сти] літопис про [його] діяння у дні [свої]”.[4] І все це лише у першому вірші Книги Мормона!
Впродовж мого життя мене також навчали мої батьки. Коли мені виповнилося дванадцять років, вони дали мені новий примірник Писань і кілька книг, які стосувалися вчень та історії Відновлення. Я почав читати і, за підтримки та із заохоченням з боку моїх батьків, я кожної неділі після обіду сідав разом із кимось із них, щоб обговорити й обміркувати все те, про що я дізнався і над чим роздумував. Як і Нефій, я дізнався, звідки я прийшов, як найкраще долати життєві випробування і якою є Божа мудрість й любов. Я, тоді ще юний член Церкви, також дізнався про історію Церкви, про те, як вона може збагатити мій життєвий досвід і зміцнити моє свідчення. Якимось чином у кожній нашій розмові ми дізнавалися щось про Ісуса.
Іноді ці недільні бесіди переходили від вивчення євангелії до розмов про друзів, роботу, стосунки чи навчання. Мої батьки вміли уважно слухати. Це ознака хороших вчителів. Але головне, що з усіх цих розмов я чогось навчався.
Навіть важливішим за отриману мною інформацію, мабуть, було те, як мої батьки допомагали мені зрозуміти і засвоїти те, що я вивчав. Згадуючи той досвід і спостерігаючи, як він повторюється у житті моїх дітей, я вважаю, що найвайжливішою частиною тих недільних занять було те, що я вчився розуміти. Передаючи це вміння мені та моїм рідним братам і сестрам, мої батьки діяли згідно із закликом Господа, записаним в Ученні і Завітах, розділ 68:25, що батьки мають “вч[ити] їх розуміти вчення”, а не просто дізнатися про нього. (Курсив додано.) Тепер я знаю, що справжнє розуміння відрізняється від простого накопичування інформації. Розуміти означає ставати мудрішими. Мудрість — це те, чого Бог бажає для кожного зі Своїх дітей.
У своєму першому зверненні до світу як головуючий апостол і первосвященник Господа Президент Оукс підтвердив, що сімʼя, в якій би формі вона для нас не існувала, є унікальним і найкращим місцем для ефективного навчання.[5] Він використав такі слова, як: навчати, приклад для наслідування, разом, час, показувати, обіцяння, любов, терпіння та обʼєднувати, щоб описати багато різних способів, якими батьки можуть навчати, а дитина — навчатися.[6] “Святі останніх днів все ще мають, — пояснив він, — даний Богом обовʼязок навчати своїх дітей про підготовку до нашої сімейної долі у вічності, (див. Учення і Завіти 68:25)”.[7] Він підтвердив Господній заклик до батьків допомагати своїм дітям навчитися розуміти.
Оскільки потік інформації, який заповнює наші поштові скриньки, телефони, компʼютери та життя, продовжує зростати, я вдячний за це пророче нагадування — допомагати тим, кого я люблю, зростати в розумінні й мудрості.
[1] 1 Нефій 1:1
[2] Там само.
[3] Див. там само (Зауважте, що Нефія навчали “всьому тому, що знав [його] батько” (звідки він прийшов), дечого про “скорботи” (як долати життєві випробування), а також про “великодушність і таємниці Бога” (Божу мудрість і любов)).
[4] Там само.
[5] Президент Даллін Х. Оукс, Євангелія Ісуса Христа, зосереджена на сімʼї, Ліягона (жовтень 2025).
[6] Там само.
[7] Там само, 11-й абзац.