Спокута Ісуса Христа - це не лише найбільш величний і найбільш значуща подія в історії людства, це також чудовий дар від нашого люблячого Небесного Батька і Його Єдинонародженого Сина. Президент Гордон Б. Хінклі навчав: “Після того, коли все сказано і зроблено, коли всі історії вивчено, досліджено найпотаємніші глибини людського розуму, неможливо знайти нічого настільки чудесного, настільки величного, настільки надзвичайного, як цей вчинок милості” (President Gordon B. Hinckley, First Presidency Christmas Devotional, December 4, 1994).
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі писав: “Нічого у всьому плані спасіння неможливо за важливістю порівняти з тією найвелечнішоб з усіх подій---спокутною жертвою нашого Господа. Це єдина найважливіша подія, яка відбувалася за всю історію існування створінь; це---непохитний камінь, на якому основується євангелія та все інше” (Elder Bruce R. McConkie, Mormon Doctrine, 60).
Спокутна жертва нашого Спасителя була бажаною і добровільною жертвою, вмотивованою досконалою, чистою, безумовною любов’ю Спасителя до Його Батька і до кожного з нас. Готовність нашого Батька дозволити Своєму Першонародженому страждати, кровоточити і померти за нас, а також добровільна спокутна жертва нашого Викупителя, є найбільшим виявом любові за всю історію людства.
Завдяки Його Спокуті ми без жодних умов отримаємо дар воскресіння і безсмертя та будемо жити вічно в прославлених воскреслих тілах. Ми знову зможемо жити з Небесним Батьком як вічні сім’ї, якщо будемо вірно жити за євангелією Ісуса Христа і застосовувати чудовий дар покаяння у своєму житті.
Кожен з нас виявить вдячність Небесному Батькові та Спасителеві, якщо буде з бажанням служити нашим братам і сестрам. Як навчав старійшина Рассел М. Нельсон: “Ось чому ми приймаємо покликання від Господа. Коли ми розуміємо Його добровільну Спокуту, будь-яка думка про жертву з нашого боку повністю поглинається глибоким відчуттям вдячності за привілей служити Йому” (Elder Russell M. Nelson, October 1996 General Conference).
Учителя запитали: “Котра заповідь найбільша в Законі?” Ісус відповів: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найперша й найбільша заповідь”. А потім Він додав: “А друга однакова з нею: люби свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:36--39).
Наша любов до Небесного Батька і Його улюбленого Сина, так само, як і до наших братів і сестер, спонукає кожного з нас добровільно з бажанням і радістю брати участь у роботі зі спасіння і сприяти їй. Наша любов до Бога і ближнього підштовхне нас активно допомагати своєму ближньому насолоджуватися благословеннями євангелії Ісуса Христа.
Кожен з нас відчує радість, з бажанням служачи Богові та Його дітям. Перше Президенство дало обіцяння: “Господь нагородить і щедро благословить Вас, якщо ви будете смиренно й молитовно служити Йому. Коли ви будете служити Його дітям, до вас прийде більше щастя, ніж ви будь-коли відчували” (“Проповідуйте Мою євангелію” с. v, The First Presidency Message).
Я свідчу, що Ісус є Христос, Святий Месія. Він---наш Спаситель і Викупитель. Він дійсно Дорога, і Правда, і Життя для Світу. Насправді, Він---це єдина Дорога, і “нема ніякого іншого шляху чи імені під небесами, якими людина може бути спасенною в царстві Бога” (2 Нефій 31:21).
Будьмо ж завжди вдячні нашому Небесному Батькові і нашому Спасителеві за Його Спокуту і за Їхню чисту, досконалу, безумовну і безмежну любов. Нехай кожен з нас виявлятиме любов до нашого Небесного Батька і нашого Спасителя, з любов’ю і бажанням служачи одне одному.