30 листопада 2009 року в Об’єднаному приході Донецької Української місії проходив сімейний вечір, метою якого було об’єднання членів філії у служінні Товариству інвалідів Пролетарського району міста Донецька.
Члени Церкви зібралися приходом саме того понеділка, щоб взяти участь у підготовці урочистого заходу з нагоди ювілею Пролетарського товариства інвалідів, а також з нагоди міжнародного дня інвалідів, який відзначається в багатьох країнах 3 грудня. Захід мав також ще одну ціль - допомогти кожному з розумінням ставитися до людей з обмеженими можливостями і дати можливість особисто вплинути на їхнє життя.
А потім закипіла робота, яка відповідала словам гімну № 132 «Чи зробив я сьогодні добро комусь?», який усі з трепетом виконували на початку вечора. Ще ніколи слова цього гімну не справляли такого сильного враження на присутніх, як у той вечір дружнього служіння. Дух Господа знову і знову спонукав кожного замислюватися: Чи зробив я сьогодні добро комусь? Чи від цього світ кращим став?»
Мета заходу була простою: сформувати подарунки, але члени приходу зуміли перетворити цей захід на свято Сіону. Кожен намагався зробити щось потрібне і бути навіть у малому корисним, тому дуже відчувалося, що всі присутні у ту мить дійсно були «одного серця» і «одного розуму».
Наступного дня упаковані подарунки вже приймали співробітники Товариства інвалідів. Брати допомагали розвантажувати машини і мали привілей особисто побачити величезну радість і вдячність за спільні зусилля і праведні ініціативи. Тридцять дітей і двадцять п’ять дорослих були благословенні рукою Господа. Невеличкі пригощення, іграшки і засоби особистої гігієни стали не просто подарунками, але й посланням від люблячого Небесного Батька.