Наш люблячий Небесний Батько подарував моїй дружині Ользі і мені особливе благословеннят - стати місіонерами в Київському Українському храмі Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Кожного дня у нас є можливість входити в Дім Господа і служити Йому і тим братам і сестрам, які приїжджають з різних місць нашого регіону, щоб виконувати таїнства спасіння для себе і своїх предків, які пішли за завісу.
Зараз ми живемо в Києві і у нас є ще одне благословення, кожного місяця їздити в Чернігівський архів, щоб продовжувати пошуки імен предків моєї дружини, які походять від старовинного козацького роду, а потім виконувати за них храмову роботу.
Нещодавно я брав участь у храмових обрядах за групу чоловіків з цього роду. Коли обряди були проведені, Святий Дух доніс до мене почуття цих людей. Це не були бурхливі емоції, які викликають потоки сліз. Це була спокійна стримана вдячність сильних людей. Вони жили на своїй землі, орали її, вирощували хліб, ростили дітей, а якщо було необхідно, брали в руки зброю, сідлали коней і захищали свою землю. У них були великі, дружні сім’ї. Вони разом працювали, разом відмічали свята, ділили горе і радість. Так, зараз їх немає на цій землі, але їхній дух вічний, і там, в духовному світі, вони чекають, я вірю, на той час, коли вони зможуть зустрітися зі своїми рідними, близькими, коханими, щоб ніколи більше не розлучатися. Зараз лише ми можемо їм допомагати. Вони моляться за нас, про наш успіх у сімейно-історичній роботі. І якщо ми починаємо докладати усіх наших зусиль, відбуваються чудеса і відкриваються нові шляхи для успіху в цьому служінні зі спасіння душ людських. Виконавши ці обряди за своїх родичів, я відчув особливу силу, рівної якій немає на землі. Це та сила, якою все було створене і якою усе управляється. Це та сила, якою виконуються всі обряди в храмі, це сила Бога: “І це більше священство керує євангелією та тримає ключ від таємниць царства, саме ключ від пізнання Бога. Отже, у його обрядах явлена сила божественності” (УЗ 84:19--20).
Беручи участь в храмових обрядах, ми освячуємося цією силою, і її частина залишається в нас, а ми несемо її у світ, в якому живемо. Вона допомагає нам захистити себе, наші домівки, наші сім’ї від зла, яке нас оточує, вона допомагає подолати спокуси і отримати перемогу над тим, хто уявив себе царем цього світу.
Я вдячний Небесному Батькові за цей великий дар - храм на нашій землі, джерело любові, джерело сили, джерело святості. Я вдячний за істини, які Він відкриває тим, хто шукає Його. Я вдячний за багатьох чудових братів і сестер з близьких і далеких земель, які прагнуть бути в Домі Господа. Збуваються слова пророка Ісаї: “І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я, і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!” (Ісая 2:2--3).