Ще один крок до Бога

Ще один крок до Бога

8-10 серпня 2009 року відбулася Конференція для молоді віком 14 - 18 років Київського Українського колу та Київської Української місії. Вона відбулася м. Києві у таборі «Каштан».

Підготовка до неї почалася вже на початку березня. Ми знаємо з власного досвіду, наскільки важливо бути готовими. Бо як підготуєш захід, так він і пройде!

До комітету організаторів входили Президентства Товариства молодих жінок і Товариства молодих чоловіків Київського Українського колу, представники Вищої ради колу, відповідальні за молодь.

Темою конференції стала тема року для молоді по всьому світу: «Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті» (1 Тимофію 4:12).

Учасники отримали в подарунок сумочки для Священних Писань. Організатори вирішили, що це буде чудовий подарунок, бо користуючись Писаннями, учасники згадуватимуть і молодіжний захід і те, чого вони на ньому навчилися. Отже, було вирішено під час конференції звернути увагу на важливість вивчення Писань.

За традицією, молодь отримувала на конференції футболки. У цьому році традицію змінили. Учасники отримали косинки блакитного кольору, а лідери груп - жовтого. Кольорири були вибрані символічно.

За ці чудові 3 дні конференції були проведені такі заходи:

-збір по групах - молодь збиралася разом з лідером групи і готувалася до вечора талантів. Учасники самі були зацікавлені в підготовці цього вечора;

-вечір талантів був не такий як завжди. Ідея полягала у тому, що групи повинні були підготувати спільний виступ, щоб задіяти якомога більше людей. Були й сольні виступи, але цього разу їм приділялося менше уваги;

-дискотека стала особливим часом розваг, де молодь могла відпочити і поспілкуватися. Заздалегідь було враховано побажання молоді, щоб вона тривала не менше 2-х годин;

-ніч спілкування - було вибране конкретне місце у 3 корпусі, де могло вміститися багато людей. У ніч з суботи на неділю всі спали, щоб бути бадьорими під час недільного богослужіння, але в ніч з неділі на понеділок молодь могла вільно спілкуватися. Організатори знали з власного досвіду (а більшість з них лише нещодавно вийшли з цієї вікової категорії), що оскільки конференція проводиться лише раз на рік, для багатьох це єдина можливість поспілкуватися з друзями, які живуть у інших містах. Тому таку можливість було була надано;

-вивчення Писань - на цей раз це була особиста відповідальність лідерів груп. Вони могли втілити у життя свої ідеї і думки, щоб надихнути і навчити молодь, як можна цікаво вивчати Писання;

-семінарію проводили брати Піддубний і Орлов. Їхні цікаві уроки допомогли молоді наблизитися до Небесного Батька, відчути себе особливими - світлом цьому світові. Брат Піддубний розповів цікаву історію про принца і принцесу, про те, як ми можемо мати щастя у цьому житті. А воно не залежить від обставин! Брат Орлов у грі з цифрами допоміг нам зрозуміти, що якщо ми маємо певні знання - це полегшує наше життя. Ми можемо не лише застосовувати їх у житті, але й ділитися своїм досвідом з іншими;

-за вільний час у групах відповідали лідери груп. Це час, коли групи могли зібратися разом, пограти в ігри, познайомитися, обмінятися адресами і телефонами, поділитися набутим духовним досвідом.

-написання свідоцтв для журналу «Ліягона» -це новий і цікавий захід. Організатори вирішили, що це буде надзвичайним пізнавальним досвідом, бо молодь з цим ще не стикалася.

-духовна гра полягала в пошуках пазлів із зображенням храму. Духовна думка цієї гри полягала в тому, щоб молодь зрозуміла наступне: зараз будується храм, і ми маємо чудову можливість готуватися до цієї надзвичайної події. Ми знаємо, як важливо вже зараз готуватися, щоб гідно увійти у дім Бога;

-вечір доброти був натхненним! Цікаво те, що на початку планувався вечір кіно. Але несподівано для всіх керівники Команди доброти брати Максим Горячев і Олексій Тилтін запропонували розповісти про те, чим вони займаються. Вечір сподобався всім, оскільки для багатьох це було перше знайомство з Командою доброти. Молодь відчула натхнення робити добрі справи щодня, а також пишатися своєю країною і любити її;

-за підйом і зарядку відповідав брат Вівчарюк. Для нього то був не перший досвід. Все відбувалося достатньо цікаво і весело. Головне - це памятати, що у здоровому тілі - здоровий дух. Наша молодь віком 14-18 років є більш відповідальною у цьому питанні, ніж дорослі;

-вечір свідчень, як завжди, проводився в останній день. В оточенні друзів наше свідчення зростає і зміцнюється. Тому, ділячись ним, ми зміцнюємося, показуємо свою вдячність Небесному Батькові, стаємо ближчими до Нього. Кожен бажаючий міг висловитися, поділитися набутим досвідом, подякувати за час, проведений на конференції, та отримані уроки. Таким чином, ми стаємо знаряддям для зміцнення інших братів і сестер;

-фото, як заведено, було зроблено в останні хвилини. Це є незмінною традицією кожної конференції.

Свідчення Ірини Лупашко, одного з організаторів конференції:

«Я памятаю себе у цьому віці. Конференція завжди була для мене незабутньою подією завдяки тому, що завжди сильно відчувався Дух. Молодь брала активну участь в організації і підтриманні порядку.

Вже 2-й рік поспіль я маю змогу допомагати в організації та проведенні конференції. Я багато чому навчилася від молоді. Завдяки таким заходам духовно поєднуються серця учасників, це - особливий час. Завдяки присутності Духа ми стаємо більш досконалими, наближаємося до Бога.

Конференція дає прекрасну нагоду знайомитися з новими людьми. Ми є світлом для світу, зразком для інших, зростаємо і вдосконалюємося, вчимося бути єдиними з Богом і між собою. Це прекрасна можливість для нас, організаторів, навчатися від молоді. Мета нашого життя - наблизитися до Бога. Конференція є одним з кроків до цього!»