До того, як я стала членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, я була зовсім іншою. Я особливо не замислювалася над цінностями життя і не цінувала те, що маю. В якийсь момент життя почало здаватися сірим і нудним.
Але якось я дізналася про нашу Церкву і в мене відкрилися очі на багато речей, які раніше були для мене зовсім неважливі. Одна з таких речей---моя сім’я. У підлітковому і в старшому віці я не прагнула проводити час зі своїми близькими. Якщо було якесь свято, я намагалася відсвяткувати його з друзями, лише б не вдома. Зараз я розумію, як багато я втратила. Але завдяки тому, що Церква допомогла мені усвідомити важливість сім’ї, тепер я намагаюся проводити якомога більше часу зі своїми близькими. Коли виникає можливість, я намагаюся відвідати своїх батьків і хоча б трохи побути з ними, поспілкуватися. Я дуже вдячна Господу, що вони в мене є! Я досі багато чого навчаюся від них. З ними я відчуваю себе улюбленою дочкою і дуже щаслива цьому.
Я вдячна Господу за те, що у мене є моя сім’я, в якій ми з моїм чоловіком і дочкою можемо створювати свої традиції. Звичайно ж бувають труднощі і не завжди виходить так, як ми б хотіли. Але я рада, що разом ми можемо долати випробування, рости духовно і намагатися ставати кращими.
У Книзі Мормона написано: “… і щоб ви жили в дякуванні щоденному за великі милості і благословення, якими Він обдаровує вас” (Алма 34:38). Найбільше благословення, яке у мене є і за яке я вдячна більше всього на світі---моя сім’я. А також храм. Завдяки обряду запечатування, ми з моєю сім’єю можемо бути разом не лише в цьому житті, але й у вічності.