Сьогодні ввечері в Женеві дипломатичні представники, лідери громад та друзі з усього світу зібралися на різдвяну вечерю, організовану Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Захід був присвячений духу Різдва та на ньому відзначалися важливі гуманітарні й дипломатичні проєкти, здійснені цього року в Женеві.
Захід був відкритий словами привітання від Джозефа та Джен Кеннон із Женевського офісу Церкви та “Latter-day Saint Charities”. Вони висловили вдячність дипломатичним місіям, неурядовим організаціям і партнерам, які у 2025 році співпрацювали разом з ними, зміцнюючи сім’ї, допомогаючи біженцям і сприяючи миру.
Стефано Боско, директор Женевського офісу, підкреслив особливу роль Женеви як осередку діалогу та міжнародної співпраці, звернувши увагу на численні непомітні акти служіння і узгодженості дій, що забезпечують зростання гуманітарних зусиль. Він зауважив, що Різдво дає нагоду відзначити ці зусилля та поновити зобов’язання служити іншим.
Цю думку підхопив посол Іван Еміліо де Хесус ОГАНДО ЛОРА, постійний представник Домініканської Республіки: “Ми бачимо, що у світі відбувається багато чого, і дедалі більше людей зосереджуються на індивідуалізмі. Але сенс цієї пори — у тому, щоб ділитися, вона запрошує до щедрості, і саме це становить основу домініканської культури”.
Ключову промову в межах ініціативи “Освітити цей світ” виголосив старійшина Рубен В. Альяуд, президент Центральноєвропейської території Церкви, який прибув на захід із дружиною, сестрою Фабіаною Альяуд. У своєму зверненні він зосередився на Ісусі Христі та запрошенні ділитися з людьми надією, добротою й миром.
“Ці вечері — простий спосіб висловити подяку всім країнам, людям та організаціям, які об’єднуються, щоб підтримати нужденних і принести світло в їхні життя, наслідуючи чудовий приклад Ісуса Христа, — зазначив він. — Церква є світовою організацією, присутньою в багатьох країнах. Щорічна гуманітарна допомога і підтримка, яку ми надаємо, здійснюється завдяки співпраці з організаціями та добрими людьми на місцях, які найкраще розуміють реальні потреби. Посли й неурядові організації допомагають приносити світло світу — і саме це ми сьогодні вшановуємо”.
На вечорі були представлені культурні номери, що відобразили різноманіття і красу міжнародної спільноти Женеви. Виконавці поділилися музикою і танцями зі своїх країн, створивши теплу атмосферу дружби та культурного взаєморозуміння.
Посол Пол Емполе Лосоко Ефамбе, постійний представник Демократичної Республіки Конго, сказав: “Дякую вам за демонстрацію того як освітити світ — через танець і через наш спільний світогляд як групи, як родини”.
На сцені виступили представники Демократичної Республіки Конго, Індонезії, Самоанської молодіжної групи Тихого океану, Домініканської Республіки, а також угорські ансамблі L’Ensemble Pannonia, Danses Hongroises & Bojóca Band.
“Всі ми — діти Бога. Байдуже, з якої ми країни чи культури, яку їжу ми їмо або які танці танцюємо — у нас є універсальна мова любові та світла”, — сказав старійшина Йооп Боудевейн Бум, провідник (територіальний сімдесятник) з Центральноєвропейської території.
Кожен номер висвітлював традиції та дух окремого регіону, об’єднуючи гостей у вдячності за культури, які збагачують міжнародну спільноту Женеви.
Амбасадорка Нелла Пепе Тавіта-Леві, постійна представниця Незалежної Держави Самоа, зазначила: “Самоанська культура ґрунтується на любові, повазі та скромності. Самоа — країна, яка має Бога за основу, і ми намагаємося говорити та жити з любов’ю і повагою, а ще важливіше — мати дух служіння і допомагати іншим”.
Вечір відзначився теплою та дружньою атмосферою, що панувала серед гостей, — проявом різдвяного послання миру та доброї волі. Багато учасників відзначили, що успіх Женеви у гуманітарній сфері, дипломатії та міжрелігійній співпраці можливий тоді, коли люди та організації об’єднують зусилля, щоб підтримати інших.
“Відчувалася родинна атмосфера: я раніше не був знайомий з цими людьми, але ми зустрілися, поспілкувалися і відчули зв’язок. Цей зв’язок виникає також тому, що ми брати й сестри. Здавалося, що світ об’єднався”, — зазначив старійшина Ів Вейдманн, територіальний сімдесятник з Центральноєвропейської території.
Різдвяна вечеря була не лише святковою подією сезону, а й способом відзначити всі добрі справи, здійснені протягом року. Церква подякувала своїм партнерам, завдяки яким ця робота стала можливою, і підтвердила відданість служінню зі смиренням, співчуттям та любов’ю, подібною до Христової.