Якщо ви дещо схожі на мене, то почувши промову старійшини Балларда на одній з генеральних конференцій щодо чотирьох різних типів сімейних нарад, ви подумали: 'Ох, ЩЕ ОДНА річ, яку потрібно додати до мого сімейного розкладу'. Між заняттями футболом, танцями, домашнім сімейним вечором, спільними заходами для молоді та іншими церковними заходами втиснути ще щось здається практично неможливим.
Однак, чим більше я про це думала, тим менше мені хотілося проґавити шанс отримати обіцяні благословення:
'… сімейна нарада, яка проводитиметься регулярно, допоможе виявити сімейні проблеми на ранніх етапах та придушити їх у зародку; наради дозволять кожному члену сім’ї відчути свою цінність та важливість; а що найважливіше — допоможуть нам бути більш успішними та щасливими в наших дорогоцінних стосунках у стінах наших власних домівок'.
Вирішувати сімейні проблеми ще до того, як вони з’являться? Допоможе дітям відчути себе важливими та потрібними? Спосіб утримувати мою сім’ю в фокусі в той час, коли ряд інших речей борються за це місце?
Так, будь ласка.
Я в справі.
Ми вирішили спробувати. Намагаючись вирішити, як саме виглядатиме власне наша рада, ми склали список запитань, які допоможуть вести кожен вид нарад, щоб вибудувати певну структуру. Ми не користуємося всіма запитаннями щоразу. Як правило, ми використовуємо лише одне-два, а потім діти втрачають інтерес. Я додам наші списки нижче. Якщо вам складно визначити структуру своїх нарад, можете скористатися питаннями з нашого списку та проекспериментувати, щоб визначити, що найбільше підходить вашій сім'ї.
1. Повна сімейна нарада
На додаток до виступу на конференції, старійшина Баллард ще у 2003 р. сказав:
'Я думаю про традиційне визначення, яке стверджує, що сімейна нарада — це час, коли батько та мати сідають разом зі своїми дітьми і визначають, що дозволено, а що — ні. Мені ніколи не вдавалося це так зробити. Я помітив, що як тільки з’являється список, діти одразу відключаються. Тому я почав піднімати конкретні питання, наприклад, сад, котрий потрібно прополоти, а тоді просто запитував: «Що ми можемо зробити з цим? Ваші ідеї?
Нарада — це коли батьки дозволяють дітям допомагати вирішувати проблеми. Коли кожен погоджується з рішенням, кожен робить вклад у розв’язання питання'.
Ну ось, будь ласка, найважливіший пріоритет наших сімейних нарад — це сприяння відкритій та відвертій розмові задля вирішення проблем одне одного.
Я справді була вражена тим, наскільки корисною була ця нарада для мене як матері. Наприклад, я можу сказати: 'Так, ніхто не допомагає мені накривати на стіл! Йдіть сюди, мені потрібна допомога!' Ці слова зустрічають мої «повільні помічники» з неохотою. На сімейній нараді я можу відверто розповісти, як я почуваюся, коли поспішаю закінчити готувати, накрити на стіл, при цьому займаючись нашою дворічною дитиною. Коли я ділюся своїми почуттями і питаю, чи є у кого якісь ідеї, то завжди дивуюся від того, що діти з великою охотою розповідають, що вони готові зробити ('Я міг би накрити на стіл! Я можу зайнятися малюком!') Це дійсно кращий спосіб батьківства.
Коли це робити?
Ми вирішити проводити нашу щонеділі протягом вечері. Нарада протягом прийому їжі — це 100% її ймовірність для нас. Вся сім’я присутня, і це допомагає малим дітям бути дещо спокійнішими.
Запитання:
- Можливо у когось є проблема, яку б вони хотіли допомогти вирішити?
- Що ви думаєте? Що ми можемо зробити? Як можемо допомогти?
- Як справи з виконанням обов’язків? Як ми можемо допомогти?
- Які в нас плани на цей тиждень?
- Можливо у когось тести цього тижня? Хтось планує піти в гості до друга? Спортивна гра?
- На що ви з нетерпінням чекаєте? Що змушує вас нервувати?
- Що хтось з членів сім’ї зробив для вас цього тижня, за що ви особливо вдячні?
- Як ми можемо молитися за вас цього тижня?
2. Виконавча сімейна нарада (лише батьки)
Це єдиний вид сімейної наради, яку ми регулярно проводили з чоловіком протягом багатьох років. Ми слідуємо настановам проводити 'переоблік', що знаходиться в посібнику “Проповідуйте мою Євангелію' (с. 161): починайте з молитви, виражайте вдячність, а тоді працюйте над вирішенням труднощів.
Можу з усією щирістю сказати, що це найкраща порада, яку я можу дати стосовно шлюбу (і я часто нею ділюся). Можливість мати безпечне та встановлене місце для розгляду непростих питань забезпечує регулярне обговорення проблем у здоровий спосіб, що, звісно, краще, ніж стримування себе та 'виверження' пізніше.
Коли це робити?
Ми проводимо нашу щонеділі — ввечері, коли діти вже у своїх ліжках. Я особисто вважаю, що один раз в тиждень — це найкраща частота, тому коли ви опиняєтесь наодинці і не дуже стомлені, спробуйте втиснути її у свої плани.
Запитання до себе:
- Що моя половинка зробила цього тижня, за що я дійсно вдячна/вдячний?
- Які в мене є потреби, які варто обговорити?
Запитання до подружжя:
- Як я можу допомогти тобі цього тижня відчути, що тебе люблять?
- Як вважаєш, в найближчі кілька днів тобі хочеться більше близькості чи, можливо, є потреба побути наодинці?
- Як думаєш, із чим у _______ (ім’я дитини) виникають складнощі зараз? Як ми можемо допомогти?
- Які стресові фактори у твоєму житті зараз? Чи є якийсь спосіб, у який я можу полегшити цей стрес?
Інші ресурси
- Стаття з Ліягони за 2014 р. під назвою 'Говоріть, слухайте та любіть' про ефективне спілкування з вашим подружжям пропонує кілька чудових порад, які можна використати під час таких нарад.
3. Обмежена сімейна нарада (обоє батьків та одна дитина)
Старійшина Баллард каже, що ці наради є основними і спрямовані на те, щоб допомогти дітям прийняти рішення наперед щодо того, що вони будуть і не будуть робити у майбутньому, це також особливий час для батьків уважно вислухати, що дійсно хвилює дитину та з якими випробуваннями доводиться боротися.
Найскладнішим у цій нараді є час, коли її проводити. З’ясувалося, що майже ніколи немає можливості залишитися наодинці лише з однією дитиною, тому ці наради не дуже органічними виходять.
Коли це робити?
Ми вирішили проводити їх після того, як усі лягають у ліжка — раз в місяць для кожної дитини. Вони сприймають цю можливість як певний бонус, адже це дозволяє їм лягати пізніше за інших, оскільки є запланована розмова з батьками.
Запитання:
- Що зробило тебе щасливим цього тижня?
- Можливо в тебе є якісь труднощі зараз з якоюсь справою?
- Що тобі не вдалося зробити? (Підбадьорте їх після відповіді на це запитання, адже важливіше спробувати!)
- Можливо хтось зробив щось дуже приємне тобі цього тижня?
- Що ти зробив для когось цього тижня, що стало твоїм найкращим вчинком?
- На що ти з нетерпінням чекаєш наступного тижня?
- Чи ми можемо тобі цього тижня якось допомогти відчути, що тебе люблять і що ти важливий?
Інші ресурси
Мені подобається виступ старійшини Фостера з жовтневої конференції 2015 р. 'Ніколи не надто рано, і ніколи не надто пізно'. Він пригадує чоловіка на ім’я Пабло, який його вразив. Пабло сказав, що він є тим, ким він є, завдяки своєму батькові. Пабло сказав:
“Коли мені було дев’ять, мій тато відвів мене в сторону і сказав: “Пабло, мені теж було колись дев’ять. Ось те, з чим ти можеш зустрітися. Ти будеш бачити, як люди в школі списують. Ти, можливо, будеш серед людей, які лаються. У тебе, скоріш за все, будуть дні, коли ти не хотітимеш ходити в церкву. Тож коли це станеться чи щось інше турбуватиме тебе, я хочу, щоб ти приходив і говорив зі мною, і я допоможу тобі подолати це. А потім я скажу тобі, що буде далі”.
Коли я це почула, то подумала: 'Неймовірно! Я теж хочу мати такі розмови з моїм дітьми!' Тепер я запланувала, коли точно в мене будуть такі розмови.
4. Наради один-на-один (один з батьків та одна дитина)
Старійшина Баллард каже, що це найнеформальніші бесіди, які відбуваються досить невимушено. Ми намагаємося планувати регулярні дати для розмови з кожним з наших дітей, просто щоб впевнитися, що вони відбудуться. Плюс, якщо ми відмічаємо дату в календарі, як радить старійшина Баллард, це дозволяє дітям 'з нетерпінням чекати на особливий час наодинці з мамою чи татом'.
Коли це робити?
Ми намагаємося щомісяця влаштовувати ці заходи один-на-один з кожним з наших дітей. Нам не вдається успішно це робити щомісяця, але ми намагаємося. Я помітила, що якщо я стараюсь щось мудрувати, то це заважає мені проводити цей захід взагалі. Мій висновок — це не повинно бути чимось хитромудрим. Ми просто гуляємо разом, кидаємо камінці в річку, граємо в гру, ходимо на морозиво в МакДональдс. Найважливішим є час разом, а не ускладненість заходу.
Запитання:
- Як ти оцінюєш свій день за десятибальною шкалою? Чому?
- Що змусило тебе сміятися сьогодні?
- Розкажи, що ти нещодавно дізнався про свого друга.
- Хто-небудь зачепив тебе за живе сьогодні?
- Коли ти сьогодні пишався собою найбільше?
Інші ресурси:
- Виступ Сюзен Теннер на квітневій генеральній конференції 2003 р. під назвою 'Чи казала я тобі. . . ?' про поради, які вона хотіла б дати своїм дітям до того, як вони покинули дім. Там чудовий приклад того, як консультувати наших дітей.
Сподіваюсь, ці мої примітки будуть корисними для вас. Я була здивована, що те, що я сприйняла як 'ще одна річ', яку потрібно додати до списку речей, які необхідно виконати, насправді стало виконанням обіцянь, про які говорить старійшина Баллард. Ми точно не досконалі і багато тижнів пройшло з невеликою кількістю нарад, та в більшості випадків вони стали невеличкими чекпоінтами для мене — шансом винирнути із щоденної рутини та зосередитися на більш важливих речах — збагаченні моїх стосунків з чоловіком та дітьми.
Селестія випустилася з Університету Бригама Янга з дипломом бакалавра та магістра соціології. Своїм найбільшим досягненням вона вважає свій шлюб, трьох дітей та той день, коли всі кімнати у її домі були чистими водночас.