Якось головуючи під час конференції одного з колів Церкви, старійшина Беднар отримав питання від молодого носія священства, який запитав як підтримувати баланс між обов’язками в сім’ї, на роботі та в Церкві у сучасному бурхливому житті. Старійшина Беднар відповів так:
'Ви — молодий чоловік із серйозними обов’язками вдома, в Церкві та на роботі. Як же з усім справитися?
Ніяк! Тому не хвилюйтеся. Баланс — це хибний принцип. За раз можна виконувати лише щось одне. Тому якщо ви приділяєте увагу сім’ї, то нехтуєте церквою та роботою. Якщо ви на роботі, то ви не можете приділити увагу нагальним потребам сім’ї чи Церкви. Отже, коли ви вдома, будьте вдома — не на роботі і не в Церкві. Коли ви вдома, будьте вдома. Коли ви в Церкві, будьте в Церкві – не вдома, не на роботі, але в Церкві. Коли ж ви на роботі, будьте на роботі — не в Церкві, не вдома, але на роботі. Велика кількість чоловіків, перебуваючи вдома, насправді знаходяться в Церкві, тому що телефон без кінця дзвонить, але старайтеся робити все від вас залежне, [щоб уникати цього].
Баланс схожий на китайських акробатів. Думаю, ви бачили їх по телебаченню. Вони піднімають ногу і стоять на одній. Потім на ногу вони поміщають паличку з тарілкою, яку розкручують. Тоді вони піднімають руку і ставлять на неї паличку, а зверху — тарілку, і розкручують її. Тоді у них стає дві тарілки. Ви бачили таке? Тоді ви розумієте, про що я. Отже, вони крутять тарілку на руці, а ще потрібно крутити тарілку на нозі. Потім вони ставлять паличку на чоло і поміщають туди ще одну тарілку, яку розкручують. Тепер є три тарілки… Але хіба можливо крутити три тарілки з абсолютно однаковою швидкістю в один і той же час? Ні! Одна з них завжди буде ближчою до падіння, і вам потрібно поспішити, щоб розкрутити її знову. В цьому порівнянні є урок. Існує оптимальна кількість тарілок, яку кожен з нас може крутити. Ви не можете крутити сімнадцять тарілок одночасно, тому з допомогою Святого Духа і, особливо, з допомогою наших дружин, ми можемо визначити дві, три, чотири найважливіші тарілки, які повинні завжди крутитися. З часом потрібно просто переконуватися, що жодна з цих тарілок не впаде і не розіб’ється.
Дозвольте поділитися особистим прикладом. Я був молодим президентом колу, наші діти були малими і кіл, над яким я головував, був дуже великим географічно — 500 км з півночі на південь, 500 км зі сходу на захід, 17 підрозділів, 9 філій та 8 приходів. Якщо ви хочете, щоб мені було вас шкода через те, що вам доводиться долати великі відстані, то ви звертаєтеся не до того апостола. Деякі підрозділи були настільки віддаленими, що мені потрібно було виїжджати в суботу по обіді, щоб у неділю вранці бути там.
Пригадую, як в неділю, коли я був готовий зачинити двері, хтось з моїх синів казав: 'Тату, ти можеш тепер зі мною погратися?'… І це питання може зводити вас з розуму. Іноді я змушений був відповідати: 'Ні, не можу. Небесний Батько довірив мені роботу, і мені потрібно йти зараз, щоб її виконати. І хоча я хочу з тобою погратися, мені потрібно йти'. Це один випадок. Якщо моя відповідь завжди 'ні', то тарілка не розкручується, а отже, падає і розбивається. Іноді перед виходом, коли хтось з синів питав, чи я можу з ним погратися, я відповідав: 'Так! Мені потрібно йти, але давай спершу трохи пограємося'. І я міг затриматися з виконанням якихось обов’язків як президент колу. В довгостроковій перспективі це добре для цього маленького хлопчика чути і 'так', і 'ні'. Він знає, що я люблю його, а також знає, що я люблю Господа. І в межах одного випадку, не хвилюйтеся занадто сильно, просто переконайтеся, що з часом ви покручуєте тарілку, щоб вона не впала і не розбилася. Завжди пам’ятайте, що тарілки ніколи не крутяться з абсолютно однаковою швидкістю в один і той же час.