Коли я їхав на свою місію повного дня, моя бабуся Бо сказала мені, що я досі був живий, оскільки мав виконати щось важливе. За кілька років до цього я був на межі смерті в операційній, і тепер ось я вже збирався їхати до колишнього Радянського Союзу. Я боявся. Її слова допомогли. І хоча вона промовила їх у звичайний момент у мікроавтобусі на трасі, її заохочення багато разів з того часу лунало в моїх думках.
Слова моєї покійної бабусі змогли залишитися в моїй пам’яті, оскільки вони були істинні. Кожна душа особлива і має зробити свій особливий внесок у виконання роботи Бога. Як сказала письменниця Памела Дракермaн: “Десь у світі є ніша за формою саме така, як ви. Щойно ви її знайдете, то займете в ній своє місце” (“How to Find Your Place in the World After Graduation”, New York Times, May 29, 2015).
Ми так само відповідальні за продовження виконання роботи відновлення, як Джозеф відповідав за неї, коли вона починалася.
Але часто я не вірю, що це так — принаймні у мене. Заглушати голос невпевненості у собі — це наче виганяти муху. Невпевненість у собі — маленька, набридлива, невловима. Іноді вона кричить, іноді шепоче, але завжди доносить своє послання: “Так, ти унікальний, — каже вона, підкотивши очі, — точнісінько як і решта людей”.
Але ми віримо, великою мірою завдяки Відновленню євангелії Ісуса Христа, що кожен з нас важливий і має виконати свою роботу. У Першому видінні Джозефа Сміта, основоположній події Відновлення, пророк каже нам, що Батько звернувся до нього “називаючи [його] ім’я” (Джозеф Сміт — Історія 1:17). Якщо до вас коли-небудь зверталася по імені якась важлива людина, тоді ви маєте знати ту глибоку цінність і довіру, які мав відчувати цей слуга Бога у той незабутній момент.
Як ми бачимо, Відновлення почалося з дуже особистого моменту. І у той час як Джозеф Сміт був дійсно тією людиною, яка мала “здійснити значне відновлення для дому Ізраїля” (2 Нефій 3:24), інша важлива істина, яку Бог дав нам через Книгу Мормона, це те, що ми так само відповідальні за продовження виконання роботи Відновлення, як Джозеф відповідав за неї, коли вона починалася. Нефій сказав, що це відновлення відбудеться “серед усіх народів, колін, язиків і людей” (2 Нефій 30:8). Кожен з нас, святий останніх днів чи ні, може допомагати здійснювати це.
Як ми це робимо? Ми можемо почати з вивчення роботи Відновлення в уривках Книги Мормона. У деяких віршах говориться про те, що Бог відновив Своїх дітей до пізнання Ісуса Христа. Інші навчають про те, що Бог збирає Своїх розсіяних дітей. Ці речі відбуваються щодня перед нашими очима. Ми з вами ті діти, брати і сестри, у цій всесвітній сім’ї Бога.
Робота Відновлення вимагає наших охочих рук, сердець і розуму, активно задіяних у тому, аби приносити зцілення нашому світу (див. 2 Нефій 25:17). Це може відбутися багатьма різними способами. Ми знаємо, наприклад, що багато суспільств і сімей розколоті злими словами і трагічною недовірою. Багато сердець затверділи, частково тому, що так мало охочих вислухати.
Але це не шлях Ісуса Христа. Він радив першим святим “нехай не всі будуть промовцями водночас; але нехай усі говорять по черзі, і нехай усі слухають його висловлювання, щоб коли всі висловляться, усі могли бути наставленими всіма, і щоб кожна людина мала рівні привілеї” (Учення і Завіти 88:122). Виявляти людям повагу, дозволивши їм говорити, поділитися своїми почуттями, а самим слухати, замість того, щоб думати під час їхніх слів, як ми збираємося відповісти — це ключова складова процесу наповнення світу милосердям. Щоб виконувати нашу частину роботи Відновлення, ми, як послідовники Месії, маємо бути прикладом і провідниками для всього світу у делікатному мистецтві культурної розмови з членами нашої сім’ї і сусідами, не кажучи вже про те, щоб жити за євангелією і проповідувати її загалом.
Голос невпевненості є гучним. Спокуса не звертати уваги на потреби інших — реальна. Але безсмертні слова моєї бабусі Бо, сказані мені, коли я вирушав у далеку путь до України, стоять непохитно, як висока гора, як свідчення того, що є можливим. Кожен із нас потрібен. Ми можемо починати відновлювати прекрасні моменти любові і милості до світу саме зараз. Нам слід прислухатися до інших і навчатися у них. Єдність і цілісність не можуть прийти без регулярного використання цих навичок. Якщо Енох і його народ змогли побудувати “Місто Святості” (Мойсей 7:19) тисячу років тому, чому ми не можемо побудувати подібні міста святості у наш час?
У цей двохсотий рік після величного явлення Бога Джозефу Сміту, або видіння Божества, подумайте про ту роботу Відновлення, яку Бог покликає виконувати вас. Ви ніколи не будете повністю усвідомлювати, як далеко піде вплив ваших хороших справ. Але будьте впевнені, протягом наступних років чи десятиліть один з членів вашої сім’ї або друзів відчує вічну вдячність за те, що ви спробували.