Київський Український храм: виповнення пророцтва

Київський Український храм: виповнення пророцтва

У 1991 році Апостол пророкував, що в Україні, колишній республіці СРСР, буде збудовано храм. Сьогодні, усього через 19 років, те пророцтво виповнилося.

Освячення Президентом Монсоном Київського Українського храму 29 серпня 2010 року стало виповненням пророцтва, даного 19 років тому президентом Бойдом К. Пекером, президентом Кворуму Дванадцятьох Апостолів.

12 вересня 1991 року старійшина Пекер і старійшина Даллін Х. Оукс, з кворуму дванадцятьох апостолів, стояли на схилі неподалік від центру Києва разом з невеликою групою членів Церкви. Там Президент Пекер промовив молитву освячення і благословення України. У своїй молитві він сказав: “Ми бачимо день, коли в одному, потім в іншому селі з’являться поодинокі члени Церкви, потім їх буде група, потім філія, а в належний час кіл сіону буде твердо закріплений у родючій землі України. І прийде час, коли шпилі храмів буде видно по всій землі”.

Потім він продовжив молитву: “Наш Святий Отче, освячуючи цю землю, ми пам’ятаємо ті покоління людей, які жили тут, і вже пішли з землі. Ми молимося, щоб ця мить стала початком розвитку їхніх духів у тому світі завдяки обрядам запечатування за померлих, які Ти дав через одкровення. Ми молимося, щоб Дух Іллі пролився, щоб було знайдено імена, щоб записи стали доступними, щоб було виконано обряди у храмах інших країн, а в належний час у храмах на цій землі”.

Щирі молитви за храм

Те, як швидко здійснилося це пророцтво, просто приголомшує. Лише через 7 років після молитви президента Пекера, у 1988 році, Перше Президентство оголосило про плани будівництва храму в Україні. І тепер храм збудовано й освячено. За винятком перших храмів у Кертленді й Наву в жодній іншій країні храми не будувалися лише через 20 років після того, як починалося проповідування євангелії.

Тим людям, які уважно стежили за зростанням Церкви в Україні та інших країнах Східної Європи, було очевидно, що Дух Господа щедро пролився на ці країни.

У 1994 році старійшина Оукс повернувся до України й виступав на церковній конференції в Києві. “Стоячи перед тими людьми, - згадував він, - я відчув спонукання сказати їм, що якщо кількість членів Церкви зростатиме такими ж темпами і з огляду на те, якими надзвичайними людьми вони є, то, ...якщо вони збережуть віру, ймовірно побачать дім Господа, храм, в Україні ще за свого життя. Я сказав, що вони мають молитися за той день, і сестра, яка промовляла заключну молитву, започаткувала ту традицію”.

Благословенні храмом в Україні

На ті молитовні прохання, започатковані молитвою президента Пекера, яку продовжили багато молитов святих останніх днів по всій Україні, дуже швидко і вражаюче надійшла відповідь. На відміну від настроїв, які панували у Східній Європі в 1991 році, народи України, Росії, Болгарії та інших країн почали повертати свої серця до предків. Збереглися метричні записи, які легко могли зникнути в хаосі революцій та репресій. Ціноюю великих жертв святі в Україні почали їздити до у Фрайберзького Німецького храму, здійснюючи дводенну подорож, щоб виконати обряди для себе і померлих родичів.

Зараз храм Бога прикрашає місто Київ. Члени Східної Європи можуть тепер частіше їздити в дім Господа, економлячи час і кошти. Набагато більше людей, і живих, і померлих, будуть мати благословення, коли пройдуть храмові обряди.

Ця праця любові почалася з пророчого благословення, виголошеного 19 років тому.